Стан водних ресурсів Запорізької області

Водний фонд Запорізької області складають ріка Дніпро, розташовані на ній Каховське та Дніпровське водосховища з об'ємами води в них відповідно 18,2 і 3,3 км3, 3 середніх, 133 малих річок та водотоків (довжиною більше         10 км), на яких створено 28 водосховищ та 1235 ставків. На півдні Запорізька область омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого у межах області складає більше ніж 300 км. На території Запорізької області розташовані 4 лимани: Білозерський, Утлюкський, Тубальський та Молочний, загальна площа водного дзеркала яких становить 655,5 км2.

Середній багаторічний об’єм поверхневого стоку, що формується на території області, сягає 0,5 км3/рік, стік р. Дніпро – 53,0 км3/рік.

Експлуатаційні запаси прісних підземних вод, придатних для питного водопостачання, по 12 розвіданих родовищах становлять 109,3 млн.м3/рік    (299,5 тис. м3/добу).

Водозабезпеченість області досить висока і в перерахунку на 1 особу становить 29,6 тис. м3 на рік в основному за рахунок стоку р. Дніпро, водозабезпеченість підземними водами складає усього 0,061 тис. м3 на рік, водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком – 0,30 тис. мна рік.

Незважаючи, на достатні запаси поверхневих та підземних вод, водні ресурси розподілені в межах території області вкрай нерівномірно.

По північно-західній окраїні області протікає головна водна артерія – ріка Дніпро. Загальна довжина р. Дніпро в межах області складає 167,5 км.

Ріка Дніпро є головним джерелом питного водопостачання міст Запо-ріжжя, Бердянськ, Вільнянськ, населених пунктів Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів та ряду населених пунктів південних районів області. Крім того, з р. Дніпро здійснюється забір води для забезпечення виробничих потреб великих промислових підприємств, зокрема                      ВАТ «Запоріжсталь», ВП «Запорізька ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»,          ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом».

Вся територія області розділена генеральною лінією водорозділу, яка йде із сходу на захід, на два водозбірні басейни – р. Дніпро і Північного Приазов'я.

До північної групи водотоків рік Придніпров’я відносяться річки Гайчур,  Верхня Терса, Конка, Янчекрак, Карачекрак, Велика Білозерка та інші.

До південної групи річок Приазов’я відносяться річки Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозоватка, Джекельня, Домузла, Корсак та  інші.

Малi та середнi рiчки областi мають незначне народногосподарське значення. Води їх, головним чином повеневi, затриманi у водосховищах та ставках, використовуються в більшій частини для риборозведення, технiчного водопостачання, зрошення та реакреацiї. За природними показниками мінералізації та вмістом хімічних сполук вода малих та середніх річок області не придатна для питного водопостачання

Також, територіально нерівномірно розподілені запаси підземних прісних вод, придатних для питного водопостачання. Гідрогеологічні умови формування ресурсів підземних вод в різних частинах області неоднакові. Територія Причорноморського басейну характеризується більш сприятливими умовами і тут кількість попередньо розвіданих підземних вод (ПРПВ) у межах адміністративного району, як правило, наближається або перевищує             100,0 тис. м3/добу. На площі Українського басейну гідрогеологічні умови значно гірші, тут є райони з величиною ПРПВ 2,0-13,2 тис. м3/добу, а Вільнянський і Запорізький райони їх зовсім не мають. Найбільше розвідано і затверджено запасів підземних вод у Мелітопольському (60,0 тис. м3/добу) та Кам’янсько-Дніпровському (70,5 тис. м3/добу) районах. В інших районах їх величина змінюється від 5,4 тис. м3/добу до 39,9 тис. м3/добу. Дев’ять районів області з двадцяти не мають експлуатаційних запасів.

Розвиток народногосподарського комплексу на фоні надзвичайно неравномірного розподілу водних ресурсів спричинив гостру проблему питного і промислового водозабезпечення, покриття їх дефіциту вирішується за рахунок перекидання стоку р. Дніпро магістральними каналами та водогонами.